Школа маленьких козачат

ПРОЕКТ

ШКОЛА МАЛЕНЬКИХ КОЗАЧАТ

 Формування елементарної життєвої компетентності та громадянської самосвідомості старших дошкільників на засадах козацької спадщини

Хто не знає свого минулого,

Той не вартий майбутнього.

Хто не відає про славу своїх предків,

Той не вартий пошани.

М. Рильський 

Передмова

В умовах розбудови незалежної України виникає потреба  пізнання вітчизняної спадщини, зокрема у сфері освіти, навчання й виховання підростаючого покоління.

Наша країна на сучасному етапі історичного розвитку потребує зрілої активної особистості, справжнього громадянина.

Удосконалення суспільства здійснюється через систематичну й спрямовану роботу над розвитком і становленням особистості.

Виховання не може бути абстрактним, воно завжди носить національний характер.  Українське  національне  виховання –  це  козацьке  виховання,  бо українці –  нація  козацька;  козаки  були  типовими  представниками  рідного  народу,  вони втілювали волелюбний національний характер, відображали його потреби, інтереси, прагнення.

Сила, велич і могутність козацтва були настільки впливовими, що кожен українець прагнув стати козаком. Саме багатовіковий визвольний козацький рух і створив  самобутню  і  високоефективну,  близьку  до  європейської,  національну  систему освіти  і  виховання –  козацьку  педагогіку, яка є частиною народної педагогіки, що мала за мету формування у підростаючих поколінь синівської вірності рідній землі, Батьківщині.

Козацька педагогіка –це наука про виховання мужності, патріотизму, доброти, всесвітнього братерства, взаємодопомоги, фізичної досконалості, віри у свої сили, можливості. Сутність козацької педагогіки полягає у системі знань про закономірності формування світоглядних позицій українця, збагачення підростаючих поколінь інформацією про здоровий спосіб життя, норми взаємостосунків, а також процес самовдосконалення, самоосвіти.

Дитинство –  особливий період людського життя.  Саме на цьому етапі людина визначає свої життєві орієнтири, розробляє життєву позицію і життєві плани.

Дошкільний навчальний заклад - це головна основа національного життя держави, тому,  впровадження в життя ідей і засобів козацької педагогіки має забезпечити виховання фізично здорових, морально чистих і по-лицарськи мужніх дітей.

Народні традиції, звичаї та обряди обˊєднують минуле і майбутнє народу, прилучаючи  наших дітей до творчого ставлення, до дійсності. Саме тому потрібно широко використовувати в роботі з дітьми давні козацькі традиції, кодекси лицарської честі та обряди.

На основі вищесказаного і був створений проект для дітей старшого дошкільного віку «Школа маленьких козачат».

Саме метод проекту допоможе сформувати індивідуальну особистість дошкільника, сприяти його саморозвитку, розкриттю потенцій­них здібностей, забезпечить розвиток у дітей дошкільного ві­ку таких базисних характеристик, як ініціативність, компете­нтність, креативність і самостійність.

Отже, основна ідея  роботи за проектом:

- формування особистості дошкільника повинно відбуватися через привласнення суспільно–історичного досвіду, втіленого в матеріальних і духовних цінностях;

-формування людських цінностей і гуманістичної спрямованості особистості;

- взаємозв’язок національного та інтернаціонального виховання;

- окреслення контурів дошкільного закладу з його основною соціально–психологічною місією – готувати ментально, розумово здібного, духовно розвиненого громадянина України, створюючи необхідні і достатні умови для поступового духовно – креативного росту особистості педагога і дитин.

 ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС ЗА ПРОЕКТОМ            «ШКОЛА МАЛЕНЬКИХ КОЗАЧАТ»

Мета проекту: формування елементарної життєвої компетентності та громадянської самосвідомості старших дошкільнят на засадах козацької спадщини.

Освітні завдання проекту.

Пізнавальні:

– дати поняття про суспільство, Батьківщину як історично сформовану державу з багатою духовною спадщиною;

– сформувати систему елементарних знань про символи українського народу, обереги, традиції, звичаї, культуру, їх вплив на формування особистості;

– формувати у дітей узагальнені цілісні уявлення та елементарну систему знань про історичні витоки України та козацтво;

– сформувати у дошкільників основу для подальшого розширення знань у школі;

– вивчення і пропаганда культурних надбань козацтва, впровадження козацьких виховних традицій в освітній процес дошкільного закладу.

Розвивальні:

– розвивати первинні ціннісні орієнтації в суспільному житті, культурній спадщині українського народу;

– розвивати морально – патріотичні емоції та почуття, соціально–значущі мотиви поведінки;

– науково обгрунтований світогляд, самовизначення в ньому, активність щодо пізнання світу;

– сенсорну сферу дитини, стійкий інтерес та позитивно–емоційне ставлення до історичної спадщини народу;

– усвідомлення свого «Я» (фізичного, психічного, соціального) в суспільстві,свого місця серед інших людей.

Виховні:

Виховувати:

– патріотизм, культуру почуттів і спілкування, громадянськість;

– соціально–активну творчу особистість, здатну дбайливо ставитися до історичного минулого;

– відчуття елементарної відповідальності за майбутнє Батьківщини;

– любов до свого народу, своєї Батьківщини, відчуття себе її часткою;

– повагу до державної та народної символіки, рідної землі, природи, мови, культури, традицій, народу, батьків, родини;

– впевненість у своєму власному «Я», віру у свої сили, здібності, майбутнє;

– патріотичні почуття через впровадження козацьких виховних традицій;

– високі лицарські якості, шляхетність, моральні чесноти, почуття милосердя;

– силу волі і силу духу, плекання віри, любові і надії.

Розвиток особистості, зростання духовності відбува­ється у людини з раннього віку. Для цього необхідно побу­дувати виховний процес таким чином, щоб дитина йшла са­ма до здобуття знань. Тобто, зробити так, щоб кожне явище дитина відкривала для себе через власну діяльність. Дуже важливе для дитини відкриття неповторного світу народної культури, традицій, історії. 

І моя роль, як педагога, полягає в організації пізнавальної діяльності дітей. Основою організації цієї діяльності  стали наступні принципи:

1. відмова від авторитарної педагогіки;
2. поважне ставлення до потреб іншої людини;
3. терпиме ставлення до оточення;
4. ціннісне ставлення до національних набутків.

Характеристика проекту:

За кінцевим результатом: практико-орієнтований.

За змістом: комплексний.

За кількістю учасників: груповий.

За тривалістю: довготривалий.

За ступенем самостійності: частково-пошуковий.

За характером контактів: внутрішній.

База реалізації проекту: ЗДО № 2.

Співучасники проекту: вузькі спеціалісти, психолог, вихователь-методист дошкільного закладу.

Термін реалізації проекту: 1 рік.

Вся робота за проектом проводиться по трьох напрямках:

1. Робота з дітьми.

2. Робота з батьками.
3. Робота з педагогами.

Концептуалізація освітньої діяльності за проектом:

– програмно–методичне та дидактичне забезпечення освітнього процесу дошкільного навчального закладу;

– готовність педагогів до змістовно–насиченої різноманітної діяльності з дітьми;

– самореалізація особистості педагога і дитини через творче прилучення до культурно–філософського горизонту довкілля, соціально–психологічне проектування їхнього духовно–креативного буття; 

– створення предметно–ігрового розвивального середовища в групі, інших приміщеннях та на подвір’ї дошкільного закладу ;

– встановлення тісної взаємодії всіх суб’єктів освітнього процесу (всі категорії педагогів, батьки, представники громадськості);

– відповідний рівень професійної компетентності педагогів щодо організації і проведення освітньо–виховної діяльності;

– орієнтація на особистість дитини, розкриття її інтересів, індивідуалізація та диференціація;

– урахування педагогічних досвідів колег та сімейного виховання;

– інтеграція різних видів дитячої діяльності. 

Етапи роботи над проектом (додаток 2)

I. Постановка проблеми.

II. Обговорен­ня пробле­ми, визна­чення за­вдань.

III. Робота над проектом.

IV. Презентація продукту діяльності.

V. Постановка нової проблеми.

Очікувані результати

•    має сформований інтерес до історичного минулого свого народу;

•    має уявлення та елементарну систему знань про історичні витоки України та козацтво: як і звідки з'явились козаки, хто вони такі, де мешкали, чим займали­ся;

•    має уявлення про звичаї і традиції  запорожців в епоху козаччини,  побут,  за­кони лицарської честі,  козацькі символи та збро­ю;

•    знає про державні символи   українського народу, обереги, традиції, звичаї, культуру;

•    знає про національні особливості національного одягу;

•     має уявлення про родинно-побутові звичаї, старовинні ритуали, українську кухню;

•    ознайомлена з історією України, її столиці,  рідного міста (села), регіону;

•    має знання про українські народні ремесла, промисли, які поширені в Західному регіоні, їх історичні витоки і сучасне використання;

•    знає та використовує фольклорні жанри (віншування, колядки, гаївки, щедрівки, народні ігри), козацьку бойову пісню; козацькі танці.

Вся система виховної роботи в дошкільному навчальному закладі базується на ідеях козацької педагогіки як частини народної педагогіки у вершинному її вияві. Діяльність усіх джерел організованого впливу на виховний процес у дошкільному навчальному закладі спрямований на творче продовження в сучасних умовах козацьких звичаїв і традицій, вироблення в кожного дитини прагнення розвивати в собі кращі людські риси українця-патріота.

В роботі над проектом „Школа маленьких козачат" в мене виникло питання: „Як зацікавити дітей цією темою?"

На першому етапі роботи «Постановка проблеми» я продумала, як цікаво презентувати тему, сформулювати пробле­му.                   

Тому  вирішила показати дітям малюнок козака. З одного боку нібито знайомий образ, а з іншого? Що ми про нього знаємо? Чому козаки визнані істориками кращими воїнами всіх часів та на­родів? От так! Ні лицарі, ні римські воїни, а саме козаки! Це проблема?  

Проблема. Як знайти її рішення?

 Тут необхідний  перехід до другого етапу «Обговорення проблеми, визначення завдань». Що ж такого незвичайного було в цих козаках? Звідкіля вони взагалі взялися? Хто такі? Як жили? Тут виникало безліч запитань. Головне, я намагалася, щоб діти сміливо висловлювали свої думки, запитання, припу­щення. Тому, я проявляла неабиякий педагогічний такт до висловлювання дітей, щоб вони не загубили дитячу безпосеред­ність та ініціативу, давала дітям змогу  самим вибирати форми роботи, пошуку інформації. Також  вносила і свої пропозиції, підготувала цікаву інформацію (для індивідуальних завдань),  літературу,  дидактичні ігри,  малюнки, вказувала дітям, де вони самі або разом з батьками можуть все це відшукати. Го­ловне, щоб процес  йшов  творчо,  дітям було цікаво.  Залучала їх до дискусій, вчила відстоювати свою думку. Самим нерішу­чим наодинці я запропоновувала будь-яке цікаве за­вдання. Наприклад, прочитати разом з батьками, а потім ро­зказати на занятті про утворення Запорозької Січі або вивчи­ти назви зброї козаків, принести на заняття малюнки і назва­ти, що на них зображено.

А щоб слова перетворювалися в щось матеріальне, використовувала символи. Вибирала ті, що допоможуть скласти план-схему роботи. Наприклад, сім'я: чи були в ко­заків родини, або кого вони вважали своєю родиною; будин­ки - де вони мешкали, як саме, які були в них правила, звичаї; посуд, їжа - що їли, як готували, який посуд використову­вали і т.д. До кожного символу записувала, що саме пропонують діти, що хочуть знати. Потім вирішувала, що, за чим і як будемо вивчати, що можна зробити, намалювати чи збудувати, виготовити з чого-небудь. Все це намагалася регулювати на протязі роботи над проектом, вносила зміни, корективи. Вибирала засоби і форми діяльності: щось можна прочитати, щось побачити в музеї, вивчити пісні, ігри, покуштувати козацькі страви і т. д.

Все вибране  розташувала за попередньо-продуманими схемами.  (додаток 3)

На цьому етапі було розроблено  перспективний план  гурткової роботи з  впровадження козацької педагогіки в роботу з дітьми (додаток 5).

Плануючи роботу з дошкільниками, передбачали використання різних видів та форм роботи на основі інтеграціі змісту життєдіяльності та інтеграції знань з різних розділів нині чинних загальнопедагогічних програм: ознайомлення дітей з явищами суспільного життя, художня література, народознавство, художня естетична діяльність, розвиток мовлення, ознайомлення з довкіллям, тощо.

Розробили і систематизували  дидактичні ігри з історії козацтва, рухливі ігри, серії конспектів занять, свят та розваг; систематизувала козацькі пісні, вірші про козаків; виготовила різні види театрів до книги О. Виженко «Історія Запорозьких козаків для веселих дітлахів». Оформили «Козацький словничок для маленьких діточок», ілюстрований малюнками символіки Запорозької Січі, предметами побуту козаків, зброї, портретами гетьманів з описом їх значення та інше .

Під час вивчення теми, на прогулянках та заняттях з фі­зичної культури використовували рухливі ігри «Збери свій курінь», «Козаки і коні», «Склади вогнище», «Донесення», «Напої коня», «Спіймай гусака», «Фортеця», «Горю-дуб», «Влучи у ціль».

Найпоширенішими формами організації навчання і виховання в народній педагогіці є індивідуальна, групова (колективна) і масова. Це історично зумовлено, так як у народі поширені такі поняття як «громада», «братство», «побратимство», «товариство», які свідчать, що наші батьки і діди глибоко розуміли і реалізували вигідність і авторитет колективних форм організації діяльності, зокрема навчання і виховання. Саме ця ідея і лягла в основі виховної роботи, де ми намагалися  бачити в кожному з вихованців унікальну особистість, ставитися до нього,  як до суб’єкта власного розвитку,  хоча і  розуміла вплив середовища.

Спираючись на народну етику, формуємо у своїх підопічних основи народної моралі, які передбачають перед усім відповідальність за свої вчинки. Шляхом пошуків, досліджень діти дізнаються про будівництво і влаштування козацького житла, знайомляться з поняттям «козак», «козаччина». Під час спілкування -  усвідомлюють, що козацька виховна мудрість, яка сягала давнини віків регламентувала це життя, увесь звичаєвий побут і лад козака, що в основі навіть найдрібніших справ і вчинків лежало найголовніше – моральний аспект.

Усі заняття спрямовані на поглиблення знань дітей,  розширення їх кругозору, виховання загальнолюдських християнських цінностей, формування світогляду громадян незалежної демократичної держави, сповнених національної гідності та поваги до інших народів.

Більшість занять мали практичний характер з елементами змагань та інтелектуальних ігор.

Перевірка та оцінювання знань, умінь та навичок дітей здійснювала під час виконання практичних завдань, а також у формі вікторин, конкурсів  та змагань.

Організовуючи заняття гуртка  «Школа маленьких козачат»:

 - знайомили дітей  з визначними подіями, з історії рідного краю;

-  вивчали історію запорізького козацтва;

- знайомили з історією виникнення Київської Русі, заснування Києва, виникнення Запорізької Січі;

 -  розповідали про козацьке житло, правила козацького життя, про народних героїв, козаків-оборонців рідної України;

- через казки, оповідання, легенди, пісні, забави та ігри викликали у дітей інтерес до історичного минулого свого народу;

-  знайомила з історичними місцями, пам’ятниками, музеями;

- розглядали з дітьми державну і народну символіку

Роботу за цією темою розглядали як засіб виховання та всебічного розвитку лише за умови її систематичної та цілеспрямованої діяльності. Тому системна модель була доповнена змістовими моделями реалізації проблемної теми.

Формування у дітей почуття національної гордості, свідомості, виховання поваги до національних народних традицій, знайомство з козацтвом проходило під час тематичних Тижнів до Дня Козацтва.

Традиційними стали свята «Козацькому роду–нема переводу», «Люби і знай козацький край», козацькі забави «Ми – маленькі козачата, славних козаків внучата», тощо.

Щорічно, 14 жовтня в день Покрови Пре–святої Богородиці, в дошкільному закладі урочисто і піднесено проводиться калейдоскоп заходів до Дня Козацтва за участі широкого загалу козаків, дітей, батьків, працівників закладу, гостей, преси, телебачення. 

Безсумнівно, будь–яка робота з дошкільнятами  базується на взаємодії із сім’єю.  Тому, організовуючи  освітній процес,   докладаємо багато зусиль, щоб виховати малят добрими, чуйними дітьми, які люблять і знають свій край, шанують його символи і традиції. Запорукою успіху в цій важливій справі є тісне співробітництво з родинами вихованців. Тому великого значення надає організації просвітницьких заходів з батьками, спрямованих на організацію взаємодії родини і дошкільного закладу: індивідуальні, групові консультації, бесіди, анкетування, тестування, засідання «Сімейного ліцею», виставки спільних робіт дітей та їх батьків, участь в тематичних тижнях, святах. Залучаю батьків до збору матеріалів  в інформаційний центр «Козацький вісник».

Всі ці заходи мають безпосередній вплив на формування почуття самосвідомості і гордості, почуття відповідальності за збереження роду, честі, моралі, звитяги, лицарської шляхетності.

 Внаслідок всієї роботи у дітей розширюються  знання про козаків, історію рідного краю, сформовані чесноти притаманні козакам.

Отже, здійснення патріотичного виховання підростаючого покоління крізь призму козацької педагогіки значно активізує розвиток національної самоповаги, ідеї  збереження  та  розвитку  традицій  національного  відродження.  Це  наше  невичерпне джерело енергії, сили духу, які через національне виховання можуть передаватися кожній дитині, кожній родині.

ПЛАН ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

	Етапи проекту	Діяльність педагога	Діяльність дітей
I	Постановка проблеми	Показує проблему, мож­ливі протиріччя в ній, активізуючи тим емоцій­ний стан дитини, включа­ючи в роботу думку.  Фо­рмулює мету. Чому козаки були визнані істориками найкращими воїнами всіх часів і народів?	Входять в проблему, зацікавлюються нею, визначають цілі
II	Обговорен­ня пробле­ми, визна­чення за­вдань	Залучає до пошуку, вирі­шення проблеми, зану­рюючи дітей в ігрову, сюжетну ситуацію або іншим  шляхом. Розглядання малюнку із зображенням козака із козацьки­ми символами і зброєю. Визначати, що відомо дітям про козаків, а про що вони хотіли дізнатись більше. Розглядання запропонованих вихователем умовних позначок-символів та складання плану-схеми роботи над проек­том, визначення цікавих для дітей тем та шляхів для досягнен­ня мети. Які матеріали та засоби знадобляться для реалізації проекту, де можна здобути потрібну інформацію та в якій фор­мі представляти результати роботи.	Переймаються завдан­нями, висловлюють ду­мки, планують діяль­ність, складають схеми, об'єднуються в групи та залучають батьків, то­що.
III	Робота над проектом	Поетапна діяльність над проектом Робота за перспективним планом.	Шукають рішення про­блеми, збирають інфор­мацію, проводять спо­стереження і досліди, виготовляють матеріа­льний продукт, вибира­ють необхідні матеріа­ли, проводять дидакти­чні та інші ігри. Під час роботи можуть вносити зміни та доповнення.
IV	Презентація продукту діяльності	Допомагає організувати презентацію виконаної роботи. Проведення підсумкового свята «Козацькому роду-нема переводу»	Продукт діяльності го­тують до презентації та презентують його (свято, виставка).
V	Постановка нової проблеми	Створює   ситуацію,   яка викликає   зацікавленість    в  пошуку відповідей  на    нову проблему Чи наслідують сучасні українські воїни традиції запоріжських козаків?	Визначають нову проблему і готуються до пошуку інформації.

ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЛАН РОБОТИ ЗА ПРОЕКТОМ

«ШКОЛА МАЛЕНЬКИХ КОЗАЧАТ»

№/№	Назва теми	Форми і методи роботи	Мета і завдання
Вересень
1 2	Діагностика «Не забувай, що ти дитина землі, що зветься Україна»	Бесіда, анкетування, спостереження Заняття	Визначити рівень знань дітей про символи, обереги, традиції, звичаї, культуру українського народу, уявлення про історичні витоки України та козацтва Виховувати почуття любові до рідної країни, гордості за її людей. Ознайомити дітей з картою України, поглибити  знання про край, де вони народилися і живуть. Закріплювати знання про народну  символіку,  пригадати  державні  символи  України  (герб,  прапор, гімн).
Жовтень
1 2	«Уявна подорож на Запорізьку Cіч». Розповідь про історію  виникнення козацтва. Хто такі козаки. Звідки вони. Посвята в козачата  (до Дня укр. козацтва-14 жовтня)	Зустріч з представниками козацького полку імені Сірка". Розповідь, бесіда Свято	Виховувати любов до Батьківщини, бажання завжди стати на її захист, повагу до історичного минулого нашого народу; продовжувати знайомити дітей із славною сторінкою історії України – козаччиною; дати знання про те, хто такі козаки, де жили, як одягалися та харчувалися, їх  побутом козаків, їх життям, козацькими символами, зброєю, одягом, про вуса, чуприну та козацьку звитягу. Розкрити зміст слів “козак”, “гетьман”, “булава”, “люлька”, вчити розуміти їх значення в історії українського козацтва. Прививати дітям любов до рідного краю, народної пісні, танцю, історії своєї країни, традицій і звичаїв. Ознайомити з присягою козачат і прийняти її,  з кодексом лицарської честі і звитяги, девізом.
Листопад
1 2	«Ми роду козацького діти» (Де мешкали козаки. Запорізька Січ)  «Витоки моєї України»	Заняття Заняття	Виховувати почуття гордості та пошани до народних оборонців рідної сторони, викликати бажання бути захисником Батьківщини. Розвивати світогляд дитини-українця, пишатися своїми предками, їх славою, хоробрістю, бойовими подвигами. Розширити знання дітей про козацтво, знайомити з історією виникнення Запорозької Січі, розповісти про особливості життя і боротьби запорізьких козаків. Виховувати  любов  до України. Знайомити  дітей  з  витоками  історії  українського  народу. Ознайомити дошкільників з гетьмани України (Дмитром Вишневець-ким, Петром  Сагайдачним,    Богданом  Хмельниць-ким),  їх  героїчними  вчинками,  що  сприяли  розбудові української державності. Формувати  знання  дітей  про  те,  що  наш  рідний  край  Україна,  яку  в давнину  називали  Київська  Русь,  якою  правили  князі; що наш народ має багато пам'яток історії:  Запорізьку  Січ,  Хортицю  та  ін.
Грудень
1 2	«Ми -маленькі козачата, славних козаків внучата» (козацькі забави). Державні символи України	Спортивно-музична розвага Заняття	Виховувати любов до рідного краю,свого народу, потяг до зростання здоровими та спритними. Розвивати швидку реакцію на сигнал, спритність, швидкість, сміливість, обережність. Знайомити  дітей  із  забавами  та  піснями  козацької  доби,  національними козацькими   танцями,  гумором.  Закріпити знання дітей про козаків,їх побут, звичаї, традиції. Викликати бажання брати участь в іграх – естафетах і перемагати в них, уболівати за друзів Виховувати патріотів України. В доступній формі продовжувати знайомити дітей з державними символами України: Державним Гербом, Державним Прапором, Державним Гімном, символічним значен-ням кольорів Прапора, знака Тризуба. Вчити, що коли звучить Державний Гімн, потрібно встати. Прищеплювати почуття гордості за свою Україну, за свій народ, за свою мову.
Січень
1 2	«Слава козацька не вмре, не загине…». Відродження укр.. народних мистецьких традицій  «Козацькими стежинами» або	Заняття Історико-літе-ратурний  вечір	Ознайомити дітей з обрядовими святами кожної пори року: колядки, щедрівки, зажинки, обжинки, першої борозни, веснянки. Свято Різдва (вертеп), «Калиновий цвіт» тощо. Розширювати та поглиблювати знання дітей про українські національні традиції: зустріч гостей хлібом-сіллю, прикрашання домівки, оселі вишитими рушниками, саджання верби і калини біля хати чи криниці, випікання хліба та святкового короваю. Вчити дітей з пошаною та повагою ставитись до дорослих, до праці людей, любити своїх батьків, шанувати найстарших членів сім'ї – дідуся і бабусю, піклуватися про них, допомагати їм. Вчити дітей розуміти зміст прислів'їв про сім'ю, родину, про працю та використовувати їх у повсякденному житті. Ознайомлення  дошкільників  із  традиціями  запоріжців  в  епоху козаччини,  доречно  донести  до  розуміння  кожного  з  них  велику  мудрість,  що сконцентрована в Козацьких заповідях.
Лютий
1 2	„Таємниця козацького імені”. «Розквітай же, рідна українська мово!» (До міжнародного дня рідної мови-21 лютого)	Заняття-бесіда Захід	Осмислення самих  себе,  своєї  історії,  свого  коріння  -  це  те,  від  чого  починається самоусвідомлення  особистості  як  українця. Виховувати любов до рідної мови, рідного краю, його традицій, почуття поваги до всього свого, українського, бажання розмовляти рідною мовою. Формувати розуміння того, що українська мова - наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава. Розширювати знання про красу і багатство української мови. Ознайомити дітей з українськими обрядами і звичаями. Пробудити почуття національної гідності.
Березень
1 2	«Рід-родина-це вся  Україна.»  Родинне свято козацького роду	Заняття Свято	У вихованців плекати любов до матері і батька, бабусі і дідуся, виховувати традиційні цінності української козацької родини, глибокі почуття любові до своєї родини та Батьківщини, повагу до народних традицій, звичаїв. Розширити та поглибити знання дітей про народну символіку, ознайомити з минулим та сучасним життям українського народу. Вивчити своє родове дерево, викликати бажання дізнатися коріння свого роду  і шукати своїх предків козацького походження. Згуртувати дитячий і батьківський колективи. Розкрити кращі традиції козацького родинного виховання дітей дошкільного віку. Виховати почуття глибокої любові до батьків, роду свого, почуття пошани до людей праці, гордості за майстерність родичів, близь­ких; сформувати певні уміння і навички добирати бажані матеріали із скарб­ниці козацької мудрості і застосовувати їх в сімейному вихованні; навчити популярних творів фольклору з сімейного виховання в козацькій сімˊї.
Квітень
1 2	Екскурсія до краєзнавчого музею (відділ козацьких символів, зброї, одягу) Козацькі клейноди та зброя. «Здоровому роду –нема переводу»	Розповідь представника краєзнавчого музею. Перегляд альбому «Одяг наших козаків», ілюстрацій козацької зброї, українського народу, репродукції картин. День здоров’я (конкурс-змагання)	Вивчення козацької зброї, місця основних битв запорозьких козаків. Ознайомлення з українським національним одягом. Виховувати бажання бути схожими на українських героїв-козаків Закріпити знання дітей про козаків, Запорізьку Січ. Формувати уявлення дітей про те, що вони мужні, сильні, справедливі, захисники Вітчизни. Знати, щоб досягти успіхів треба тренуватися, загартовуватись, вміти виконувати спортивні завдання, естафети. В іграх закріпити засвоєні раніше знання, вміння та навички. Підтримувати бадьорий настрій.
Травень
1 2	«А ну-мо, хлопці-козаки!”  «Козацькому роду-нема переводу»	Конкурс козацької пісні і танцю Свято	Згуртувати  дітей в єдиний колектив, об'єднавши всіх  учасників конкурсу спільною творчою діяльністю,  в якому  юні козачата зможуть показати  свої вміння та навички у виконанні пісень  та танців   на козацьку тематику; виявляти талановитих виконавців української пісні і танців; впливати на особистість дитини; розвинути інтерес до  творів козацького фольклору, навички спілкування і поведінки дітей; формувати у них патріотичну свідомість, вчити зразкам служіння Батьківщині, народові.  Створити атмосферу свята. Виховувати дітей на патріотичних, героїчних, національно-державницьких традиціях українського козацтва. Виховувати у дітей  повагу до історичної спадщини рідного народу, шанобливе ставлення до козаків, спонукати до наслідування їх кращих рис характеру: добродушності, безкорисливості, товариськості, бажання завжди прийти на допомогу. Розвивати почуття гордості за минуле нашої Батьківщини, прищеплювати любов до неньки – України. Розвивати фізичні якості дітей, спритність, кмітливість, активність.