Густинський монастир
Недалеко від Прилук серед тінистих лісів на берегах тихоплинного Удаю стоїть перлина українського бароко, осередок духовності народу Густинський Свято-Троїцький монастир.
Його засновано 1600 року старцем Іоасафом, який прийшов з Києво-Печерської Лаври.
Князі Вишневецькі подарували монастирю просторі угіддя.
Наприкінці ХVІІІ ст. Обитель процвітала, вважалася чи не найбагатшою з усіх, її називали „другою лаврою”. Згідно з указом імператриці Катерини ІІ у 1793 р. монастир закрили і перетворили у парафіяльну Троїцьку церкву.
Але вже в 1844 р. за настійною вимогою полтавського архієпископа Гедеона монастир поновнює свою діяльність.
Тут у свій час були святі: Димитрій Ростовський (Туптало), Іоасаф Бєлгородський.
Згодом тут бував і Т. Г.Шевченко, залишивши для нас малюнки Густинських церков.
Чимало випробувань і страждань випало на долю монастиря. Так уже склалося в історії Густинської обителі, що нині вона переживає четверте відродження.
І знов над тихим Удаєм висить Густинь...
Населені пункти з туристичним потенціалом (Тисни тут!)
Немає коментарів:
Дописати коментар